Nadi, 35 - 30 декабря 2007 19:49

ЧОМУ???????
Справжнє кохання неможливо знищити,неможливо загасити,неможливо вбити й неможливо відродити...
Це про неї,це про нього,це про них...їх коханя...
Летіли хвилини,години,дні,місяці.Вони були разом й розставалися лиш на короткий час.Ловили кожний подих,кожний погляд,кожну мить...кохали й утопали в цьому коханні...зорі світили лише для них,а вітер наспівував їм пісню...чудово було сидіти вночі біля вогнища,поклавши голову йому на груди,вдихати аромат його тіла й почувати лоскіт його рук,чути тихе:" Я тебе кохаю..." і просто бути щасливими,щасливими у світі лише для двох.
Просинаючись зранку,знати,що день несе щось нове,приємне,знати,що ти потрібен,що ти не один,що тебе люблять і чекають...
Це була стрічка...фантастична стрічка кохання...такого,яке зустрічається лише одне на мілліон...
Та все має кінець,все обривається...Вона йшла...йшла до нього...по тій алеї вимикалися ліхтарі,їй було страшно та вона знала,що там,трохи далі,він чекає її,знала,що дійде й впаде в його обійми,скаже:"Як страшно мені було..." та гарячий поцілунок й такі рідні,ніжні обійми вмить закриють той страх...
Та не побачила там його...такого,як завжди...побачила закриті очі й холодне тіло,в якому вже не жевріло життя...й не билося серце,що билось для неї...
Холодно....сльози застилають лице...вона біжить...біжить темними вулицями...біжить в нікуди...вона не бачить майбутнього,її життя жах,її життя безнадія...вона зриває з себе одяг...падає...не може...не хоче...чому??? чому так???
Жовтий листок падає на неї...це кінець...це місто прокляте...

• 
• 
•