kiss you, 51 - 28 января 2009 11:46

Я в любові – як в еміграції
Відпусти мене в рідний край

Чи біля тебе душу відморожу
Чи біля тебе полум’ям згорю

Ще не було ріднішого, як ти
Оце і є той випадок єдиний,
коли найбільша мужність – утекти

Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня

Заклинаю тебе, будь навіки мені незвичайним

Не дай мені заплутатися в дрібницях,
Не розміняй на спотички доріг

Є для серця така покута – забувати скоріше зло,
аніж те, що мусило бути і чого в житті не було

Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди
Життя іде і все без коректур, і як напишеш, так уже і буде

Л.Костенко

• 
• 
•