Антон, 55 - 3 января 2011 00:11

Хмарка спочатку подумала, що їй то все здається, а насправді нікого немає. Адже вона одна...Натомість куточок наповнило чудернацьке для хмарки світло. Густа темрява кудись зникла і Пухнаста побачила привітну усмішку й теплі очі. Сонечко почало заспокоювати хмаринку. "Не треба плакати, дивись, яке прекрасне небо!" Хмарка схлипнула: "Я зовсім сама в цьому небесному світі, як же мені не плакати?" Сонечко подало їй промінчик: "А вже не самотня, у тебе з"явився вірний друг. Ти завжди зможеш розраховувати на мою допомогу. Та й взагалі, можемо гратися, ходити один до одного в гості і буде несумно жити". Від таких щирих і теплих підбадьрювань Хмариночка усміхнулась... І раптом на небі з"явилась яскрава веселка. Вона і символізувала початок нової дружби...))))))

• 
• 
•